Ця історія наповнена незламною надією, незважаючи на те, що її головна героїня вже невперше вимушена залишати свій дім. Юна Естрея приєднується до своєї улюбленої тітоньки Фортуни, коли та збирає валізи та прощається зі своїм будинком на березі океану в Маямі. Це тиха пронизлива історія, побудована на глибокому зв'язку між тітонькою і племінницею та їхньою сефардською спадщиною. Завдяки ячкравим та детальним ілюстраціям, ми бачимо красу, яка пронизує як розповіді Фортуни, так і її кулінарію, її дім та єврейські традиції, які залишаться з нею, де б вона не жила.